-Ну, десь дві шостих...
-Тобто одну третю?
-Ні, саме дві шостих...
(З діалогу піврічної давнини) )))
А тут прийшов теперішній час. Вчити. Дроби. Прості. З сином.
Поки він там розкладає та вникає в суть...прийшлось розморозити холодильник і виявити, що на початок цього літа в морозильній камері є минулорічні запасики ягід.
І одразу згадались подружчині клафуті...
Клафуті (фр. clafoutis) ...
Такі собі смачнющі хранцюзькі тістечка, чи пиріжки...хто як хоче називатиме...вони бувають солодкі, солоні і які хочеш.
Головне не прогавити випікання.
Яйця, вершки, сир, цукор (якщо солодкий) - змішуємо.
Заливаємо нашу будь-яку начинку - в духовочку і...готово...
Важливо порівну поділити...)))
І з'їсти не більше семи восьмих, чи то трьох четвертих, щоб вистачило всім...;)
